Як повідомляє Центр інформації УПЦ з посиланням на Фейсбук сторінку архієпископа Обухівського Іони (Черепанова), сама Мати Божа обрала це місце для храму на честь Пресвятої Трійці, явившись преподобному Іоні у XIX столітті.
«На близькій відстані від монастиря знаходяться Звіринецькі печери, історія яких йде ще за часів Київської Русі. Однак відомими як для наукового так і для православного світу вони стали лише у 1880-х роках, а у 1911–1914 роках було проведено археологічні дослідження. Тоді в підземних ходах, які досить добре збереглися, було знайдено поховання угодників Божих та печерний храм.
Крім того, в одній із могильних ніш, що належала Звіринецькому ігумену преподобному Клименту, знайшли невелику металеву ікону овальної форми розміром приблизно 10,4×8,7 сантиметрів. Метал покривав захисний шар емалі, поверх якого був образ Богородиці Одигітрії, що дуже нагадував Тихвінську ікону, що з давніх-давен шанувався на Русі. Знайдена ікона виявилася пошкодженою часом та умовами у яких знаходилася», - розповів архієпископ Іона.
Владика зазначив, що після знайдення святині було засвідчено кілька чудесних зцілень, і образ став шануватись як чудотворний.
«У 1915 році Святіший Синод за клопотанням князя В.Д. Жевахова (у майбутньому священномученик Іоасаф) визнав ікону загальноросійською святинею та назвав її «Зверинецькою». Образ урочисто перенесли до соборного храму Троїцького Іонінського монастиря, де помістили над царською брамою. Для ікони було зроблене срібне обрамлення високохудожньої ювелірної роботи», – додав намісник Іонінського монастиря.
У 1930-х роках, Іонінський монастир та його Звіринецький скит були закриті безбожною владою і слід Звіринецького образу було втрачено, і багато років про ікону було нічого невідомо, розповів владика.
За його словами, зі здобуттям Україною Незалежності духовне життя відновилося в Іонинському монастирі, і Господь почув молитви ченців.
«В одному з номерів монастирського видання «Іонинський листок» було надруковано розповідь про ікону та її фотографію. Цей випуск потрапив до рук одного зі священиків Київської області, а саме отця Михаїла Макєєва, який дізнався про образ, у якого щодня молився. Досвідчений священик побачив у цьому особливу милість Бога, яка дозволила стільки років молитися перед чудотворним чином. Зрозумів отець Михаїл і волю Господню: настав час повернутися Пресвятій Владичиці до монастиря.
26 жовтня 1999 року він передав чудотворну Звіринецьку ікону у її рідному срібному окладі до Свято-Троїцької обителі. З того моменту «Звіринецька» ікона знову зайняла своє почесне місце над царською брамою соборного храму», - продовжив архієрей.
Він нагадав, що 2000 року Священний Синод УПЦ встановив святкування на честь образу.
«У монастирі було встановлено традицію - щоп'ятниці за вечірнім богослужінням звершується читання акафіста, а ікону опускають для молитовного поклоніння», - наголосив архієпископ Іона.
«Зверинецький монастир був відроджений 1997 року як скит Іонинської обителі, а самостійним став 2006 року. Зараз у його древніх печерах, де колись було знайдено чудотворну ікону, знаходиться її список», - підсумував владика.