Скандал із 23 мільярдами гривень: про що йдеться?
Корупційний скандал із передачею 23 мільярдів гривень через польську компанію-посередника збурив українське суспільство. Як розповідають журналіст Юрій Ніколов та голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін, ці гроші, які могли б забезпечити фронт місячним арсеналом боєприпасів, можуть піти на рахунки сумнівної фірми PHU Lyman.
За їхніми даними, фірма вимагає 100% передоплати навіть за боєприпаси, які ще не виготовлені. Ба більше, ціна снарядів калібру 152 мм у цій угоді становить 3800 євро за одиницю, що на 1000 євро дорожче за аналогічні пропозиції перевірених виробників.
"Це не просто завищення ціни. Це масштабна корупційна схема, яка може коштувати нам не лише грошей, а й боєздатності фронту", – зазначає Юрій Ніколов.
Чому ця справа настільки критична?
Як наголошують експерти, 23 мільярди гривень – це більше, ніж усі волонтери України зібрали за минулий рік для фронту. Ці кошти мають піти на закупівлю боєприпасів, критично важливих для оборони країни. Але замість того, щоб забезпечити армію, вони можуть осісти на рахунках посередників.
"Снаряди, яких досі немає у природі, пропонують нам за умовами, що просто кричать про шахрайство. Це угода, яка поставить армію у пряму залежність від постачальника, котрий навіть не має готового продукту", – наголошує Шабунін.
Експерти також звертають увагу на те, що контракт із польською компанією поки що не підписано, а гроші не перераховані. Це дає шанс зупинити угоду.
Нові деталі: “поляки” пропонують зброю, якої немає
Юрій Ніколов поділився новою інформацією: польська компанія не лише пропонує завищені ціни, але й вимагає стовідсоткову передоплату за боєприпаси, які будуть виготовлені лише у 2025 році.
"Просто вдумайтесь – ми маємо заплатити авансом за снаряди, яких ще навіть не існує. Ця схема виглядає як чистої води шахрайство", – пояснює Ніколов.
Для порівняння, Агенція оборонних закупівель, у якої відібрали ці гроші, могла б забезпечити постачання снарядів за ціною 2900 євро за одиницю – і це з перевіреними поставками, без таких умов.
Міноборони мовчить, а президент “не в курсі”?
Попри резонанс у суспільстві, офіційна реакція Міноборони з’явилася лише через два тижні після початку скандалу. У міністерстві заявили, що контракт перебуває на стадії передконтрактних робіт. Водночас у суспільстві наростає обурення відсутністю чіткої реакції з боку президента.
"Право на незнання у Зеленського забрано. Ця новина набула такого розголосу, що просто неможливо зробити вигляд, що нічого не відбувається", – наголосив Шабунін.
Експерти підкреслюють: відсутність дій із боку президента може бути витлумачена суспільством як мовчазне схвалення таких схем.
Ризики для фронту
Закупівля боєприпасів через посередників може залишити українську армію без критично важливого арсеналу на кілька місяців. Шабунін і Ніколов наголошують: якщо цю угоду не зупинити, 23 мільярди гривень не лише зникнуть, а й не зможуть бути використані на закупівлю реальної зброї.
"Це не просто корупція. Це загроза життям наших солдатів на фронті. Якщо угода відбудеться, ми втратимо і гроші, і час, і ресурс, необхідний для оборони", – підкреслив Ніколов.
Чому це важливо саме зараз?
Юрій Ніколов пояснює, що затримка з угодою дала час громадськості, журналістам і активістам звернути увагу на проблему. Гроші ще не вкрадені – їх можна врятувати. Але для цього потрібна чітка політична воля.
"Усе залежить від того, чи буде реакція влади. Потрібно лише скасувати рішення уряду про передачу грошей прикордонникам і повернути їх Агенції оборонних закупівель", – наголошують експерти.
Чи зупинить Зеленський?
Шабунін та Ніколов підсумовують: саме на президенті тепер лежить відповідальність за долю цих коштів. Якщо угода буде схвалена, це стане серйозним ударом по довірі до влади та по обороноздатності країни.
"Це вибір Зеленського: чи він зупиняє схему, чи бере відповідальність за її наслідки. Іншого варіанту немає", – резюмує Шабунін.
Висновки
Скандал із закупівлею боєприпасів через польську компанію – це не лише питання корупції, а й питання виживання. Громадськість закликає владу діяти, адже кожна гривня під час війни має працювати на перемогу, а не на збагачення окремих осіб.